Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.03.2016 року у справі №912/2075/14
Постанова ВГСУ від 20.01.2015 року у справі №912/2075/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Справа № 912/2075/14 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого(доповідача), Бакуліної С.В., Полянського А.Г.,розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Ніка"на постановувід 14.10.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Кіровоградської області № 912/2075/14за позовомФермерського господарства "Ніка"доГоловного управління Держземагенства у Кіровоградської областіза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на відповідача1. ОСОБА_4 2. ОСОБА_5 3. Фермерського господарства "Бойченка Олексія Олександровича "провизнання недійсними і скасування наказів та визнання недійсним договору,за участю представників: позивача - Самборський Є.О., Павленко О.О.відповідача - третьої особи 1 - третьої особи 2 - третьої особи 3 -не з'явились ОСОБА_8 не з'явились не з'явилисьВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2014 у справі №912/2075/14 (суддя Шевчук О.Б.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бахмат Р.М., судді Євстигнеєв О.С., Кощеєва І.М.), відмовлено в задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Ніка" (далі-позивач) до Головного управління Держземагенства у Кіровоградської області (далі-відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 (далі - третя особа-1), ОСОБА_5 (далі - третя особа-2) та Фермерського господарства "Бойченка Олексія Олександровича" (далі - третя особа-3), в частині визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Кіровоградської області №КР/3522280800:02:000/00000992 від 13.12.2013. Провадження у справі в частині визнання недійсним договору від 28.02.2014 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3522280800:02:000:9069), укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та громадянином ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2014 за №4956937, припинено.

Позивач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі, з урахуванням уточнень своїх вимог, просить судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Кіровоградської області від 13.12.2013 №КР/3522280800:02:000/00000992.

Зокрема, скаржник вважає, що прийняття відповідачем наказу від 13.12.2013 №КР/3522280800:02:000/00000992 без надання третьою особою-1 затвердженого звіту про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, є порушенням встановленого законодавством порядку надання земельних ділянок в оренду, що в свою чергу, свідчить про недійсність спірного наказу, яким, до того ж, порушуються права позивача як належного орендаря земельної ділянки. Крім того, скаржник також зазначає, що допущені Знамянською райдержадміністрацією помилки при державній реєстрації договору оренди від 18.01.2005 не є підставою ні для позбавлення позивача права користування земельною ділянкою, ані для висновку попередніх судових інстанцій про неукладеність зазначеного вище правочину, адже орендарем вчинені всі дії, передбачені законодавством для укладення договору оренди землі від 18.01.2005, умови якого повністю виконувались сторонами.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2014 (колегія суддів, що відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 22.12.2014 №03-05/3187 діяла у складі: головуючий суддя Грейц К.В. (доповідач), судді Бакуліна С.В., Мачульський Г.М.) касаційну скаргу прийнято до провадження і її розгляд призначено на 13.01.2015 на 10 год. 50 хв.

За розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.01.2015 №03-05/2, у зв'язку з виходом з відпустки судді Глос О.І., розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється в постійному складі колегії суддів: головуючий суддя Грейц К.В. (доповідач), судді Бакуліна С.В., Глос О.І.

Заявою, що надійшла до Вищого господарського суду України 12.01.2015, позивач уточнив вимоги касаційної скарги і просить скасувати оскаржені судові акти у справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Кіровоградської області від 13.12.2013 №КР/3522280800:02:000/00000992.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.01.2015 розгляд касаційної скарги відкладено на 20.01.2015 на 10 год. 50 хв.

За розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 19.01.2015 №03-05/49, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Глос О.І., для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Грейц К.В. (доповідач), судді Бакуліна С.В., Полянський А.Г.

Представники відповідача, третьої особи-2 та третьої особи-3 не скористались своїм процесуальним правом на участь в судових засіданнях касаційної інстанції 13.01.2015 та 20.01.2015, про дату і час яких були належним чином повідомлені ухвалами Вищого господарського суду України від 23.12.2014.та від 13.01.2015.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників позивача та третьої особи-1, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що розпорядженням Знам'янської районної державної адміністрації №368-р від 02.10.2003 "Про врегулювання орендних відносин між орендарями і районною державною адміністрацією в період виготовлення проектної документації", для врегулювання орендних відносин між орендарями і районною державною адміністрацією в період виготовлення проектної документації, з метою забезпечення повного та своєчасного надходження орендної плати до місцевих бюджетів, зобов'язано районний відділ земельних ресурсів забезпечити укладення тимчасових договорів оренди земельних ділянок між орендарями та районною державною адміністрацією на період виготовлення проектної документації та здійснювати реєстрацію тимчасових договорів оренди.

18.01.2005 між Знам'янською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством "Ніка" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради (п.1 договору); в оренду передається земельна ділянка загальною площею 110,0 га із земель резервного фонду (п.2 договору); договір укладено на період виготовлення проектної та іншої технічної документації і діє до моменту затвердження виготовленої проектної документації (п.8 договору); передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є розпорядження голови районної державної адміністрації від 18 серпня 2004 року №296-р, організацію розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря (п.18 договору); цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його реєстрації (п. 42 договору)..

Договір підписаний сторонами, скріплений їх печатками та зареєстрований Знам'янським районним відділом земельних ресурсів, про що в Книзі записів реєстрації тимчасових договорів оренди земель вчинено запис від 19 січня 2005 року за №2.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 110,0 га, що підтверджується актом прийому-передачі від 19.01.2005.

Надалі, розпорядженнями Знам'янської районної державної адміністрації №96-р від 14.03.2007, №305-р від 04.08.2009, №157-р від 30.03.2010 та №632-р від 10.12.2010 продовжувався термін виготовлення проектної та іншої технічної документації щодо відведення в оренду Фермерському господарству "Ніка" земельної ділянки загальною площею 110,0 га, а координацію робіт щодо виконання цих розпоряджень покладався на Відділ Держкомзему у Знам'янському районі.

Між тим, наказом Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області №КР/3522280800:02:000/00000222 від 20.08.2013 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" гр. ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 15 років, розташованої на території Знам'янського району Володимирівської сільської ради (за межами населеного пункту), орієнтовного розміру 107,0 га, для ведення фермерського господарства.

Наступним наказом Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області №КР/3522280800:02:000/00000992 від 13.12.2013 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_4 на території Знам'янського району Володимирівської сільської ради (за межами населеного пункту) у північному напрямку від села Володимирівка. Відповідно до пункту 2 цього наказу гр. ОСОБА_4 надано в оренду строком на 15 років земельну ділянку загальною площею 106,9900 га, у тому числі: 106,9900 га - рілля, (кадастровий номер 3522280800:02:000:9069) земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у резервному фонді, для ведення фермерського господарства (код класифікатора видів цільового призначення земель 01.02), розташовану на території Знам'янського району Володимирівської сільської ради (за межами населеного пункту) у північному напрямку від села Володимирівка. Цим же наказом встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі чотири відсотки від її нормативної грошової оцінки (пункт 3) та доручено Управлінню Держземагентства у Знам'янському районі забезпечити державну реєстрацію права власності держави у Державному реєстрі речових прав та укласти договір оренди земельної ділянки від імені Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області (пункт 4).

На підставі зазначених вище наказів, 28.02.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 3522280800:02:000:9069, для ведення фермерського господарства, з земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, розташовану на території Кіровоградської області Знам'янського району Володимирівської сільської ради (за межами населеного пункту) у північному напрямку від села Володимирівка (п.1 договору); в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 3522280800:02:000:9069 загальною площею 106,9900 га, у тому числі: 106,9900 га - ріллі (п.2 договору); нормативна грошова оцінка земельної ділянки буде визначена після її проведення відповідно до Закону України "Про оцінку земель" з урахуванням пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України (п. 5 договору); договір укладено терміном на 15 років (п.8 договору).

На виконання умов договору від 28.02.2014 земельна ділянка передана відповідачем в оренду ОСОБА_4 за актом приймання-передачі б/н, б/д.

Зазначаючи про те, що накази Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області від 20.08.2013 №КР/3522280800:02:000/00000222 та від 13.12.2013 №КР/3522280800:02:000/00000992, а також укладений на їх підставі договір оренди землі від 28.02.2014, порушують права та інтереси Фермерського господарства "Ніка", яке використовує цю земельну ділянку на підставі діючого договору оренди землі від 18.01.2005, Фермерське господарство "Ніка" звернулось до господарського суду з позовом, з врахуванням уточнення його вимог, зареєстрованого Господарським судом Кіровоградської області від 21.07.2014, про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області №КР/3522280800:02:000/00000222 від 20.08.2013 та №КР/3522280800:02:000/00000992 від 13.12.2013 і визнання недійсним договору оренди землі від 28.02.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та громадянином ОСОБА_4. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, приписами ст. ст. 95, 123, 149, 152 Земельного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про оренду землі".

Під час розгляду справи в місцевому господарському суді, представником позивача подано клопотання, зареєстроване Госпорадським судом Кіровоградської області від 18.08.2014, про відмову від позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.02.2014, яке було прийняте і задоволене господарським судом, в зв'язку з чим провадження у справі в цій частині позову припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Вирішуючи спір у справі в частині визнання недійсними та скасування правових актів Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що договір оренди землі від 18.01.2005 є неукладеним внаслідок невизначеності сторонами в його змісті строку дії договору, а також внаслідок відсутності належної державної реєстрації цього правочину, відтак Фермерське господарство "Ніка" не є землекористувачем спірної земельної ділянки, а отже будь-яких прав та інтересів останнього внаслідок прийняття наказу Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області №КР/3522280800:02:000/00000992 від 13.12.2013 не порушено, в зв'язку з чим в задоволенні позову в частині визнання недійсним та скасування цього наказу відмовлено.

Втім, ці висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними, тобто, такими, що здійснені внаслідок порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи таке.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ст. 19 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

В пункті 8 укладеного між Знам'янською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Ніка" договору оренди землі від 18.01.2005 визначено, що договір укладено на період виготовлення проектної та іншої технічної документації і діє до моменту затвердження виготовленої проектної документації.

Вирішуючи спір у справі, господарські суди попередніх інстанцій, на підставі оцінки вищенаведеного пункту договору, дійшли висновку про те, що строк дії договору сторонами не встановлено, у зв'язку з чим, з посиланням на приписи ст. 15 Закону України "Про оренду землі", визначили договір оренди від 18.01.2005 неукладеним.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що як обставини передання земельної ділянки за актом приймання-передачі орендарю, так і подальше виконання сторонами зобов'язань за договором від 18.01.2005, свідчить про визначення ними умов правочину та досягнення згоди щодо них, зокрема, і відносно строку його дії, втім, без встановлення конкретної календарної дати закінчення строку договору, що не суперечить ст. ст. 251, 252, 631 ЦК України, а лише може свідчити про визначення сторонами договору закінчення строку його дії вказівкою на певну подію та/або укладення договору під скасувальною умовою (ч.2 ст. 212 ЦК України), втім під час розгляду справи зазначене залишене поза увагою судів попередніх інстанцій. Відтак, з метою підтвердження своїх позовних вимог позивачеві необхідно довести, а судам з метою правильного вирішення спору у справі необхідно встановити обставини фактичної дії або припинення строку дії договору, тобто встановити чи ця подія або умова настала (чи була виготовлена проектна та інша технічна документація, а також ким і коли вона мала бути виготовлена, та чи була вона затверджена і коли саме).

Натомість, дійшовши висновку про неукладеність договору з посиланням на відсутність в договорі істотної умови щодо строку його дії, попередні судові інстанції, не врахувавши також дійсної волі сторін при укладенні договору (ч. ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України), спрямованої на встановлення строку його дії, подальшої поведінки учасників цих правовідносин щодо виконання договору і фактичного продовження строку його дії, в т.ч. прийняття Знам'янською районною державною адміністрацією розпоряджень №96-р від 14.03.2007, №305-р від 04.08.2009, №157-р від 30.03.2010 та №632-р від 10.12.2010 про продовження термінів виготовлення проектної та іншої технічної документації щодо відведення в оренду Фермерському господарству "Ніка" земельної ділянки загальною площею 110,0 га, порушили приписи п.2.6 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013, відповідно до яких визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

За приписами статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час укладання договору оренди землі від 18.01.2005) договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною 3 статті 640 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на час укладання договору оренди землі від 18.01.2005) встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що договір оренди землі від 18.01.2005 зареєстрований Знам'янським районним відділом земельних ресурсів, про що в Книзі записів реєстрації тимчасових договорів оренди земель вчинено запис від 19 січня 2005 року за №2. Цей запис засвідчено підписом посадової особи та гербовою печаткою Знам'янського районного відділу земельних ресурсів.

Зазначена процедура реєстрації правочину, укладеного між позивачем та Знам'янською районною державною адміністрацією, за висновками попередніх судових інстанцій є такою, що не відповідає вимогам пунктів 12-14 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, відповідно до яких факт державної реєстрації договору оренди землі від 18.01.2005 мав бути засвідченим гербовою печаткою та підписом голови Володимирівської сільської ради або уповноваженої ним посадової особи, а сам договір підлягав реєстрації у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів.

Відтак, суди попередніх інстанцій визначили, що договір від 18.01.2005 не пройшов державної реєстрації відповідно до вимог діючого на той час законодавства, оскільки не зареєстрований державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель, що стало ще однією підставою для висновку судів першої та апеляційної інстанції про неукладеність договору від 18.01.2005.

Втім, щодо вказаних вище висновків, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Зазначеним вище рішенням Європейського суду з права людини також встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, висновки попередніх інстанцій про неукладеність договору від 18.01.2005, за яким орендар набув майнове право на земельну ділянку, фактично отримав її в користування за актом приймання-передачі і умови якого сторонами виконувались протягом тривалого строку, зроблені без врахування вищезазначених приписів і без встановлення обставин та осіб, дії яких призвели до реєстрації вищезгаданого правочину в порядку іншому, ніж було визначено нормами діючого на той час законодавства, що, в свою чергу, свідчить про передчасність висновку щодо відсутності порушених прав позивача у справі.

Крім того, колегія суддів також зазначає, що внаслідок відмови позивача від частини заявлених позовних вимог, зокрема, щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.02.2014, на розгляді господарських судів попередніх інстанцій залишилися вимоги про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області №КР/3522280800:02:000/00000222 від 20.08.2013 та №КР/3522280800:02:000/00000992 від 13.12.2013.

Втім, як місцевий господарський суд, так і суд апеляційної інстанції надали оцінку та вирішили спір у справі лише щодо наказу Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області від 13.12.2013 №КР/3522280800:02:000/00000992, не встановивши наявності/відсутності підстав для визнання недійсним та скасування іншого наказу Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області від 20.08.2013 №КР/3522280800:02:000/00000222, вимоги щодо якого також були заявлені позивачем.

Наведене свідчить, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язується законність вирішення спору по суті.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Порушення судами процесуальних норм, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у справі та не з'ясування обставин, від яких залежить законність рішення, є підставою для скасування оскаржуваних судових актів та скерування справи до суду першої інстанції для нового розгляду. При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Ніка" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 у справі Господарського суду Кіровоградської області № 912/2075/14 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.08.2014 у цій справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

А.Г. Полянський